- виключний
- [ви/кл'учнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виключний — а, е. 1) Який становить виняток серед загальних правил; винятковий. 2) рідко. Надзвичайний у якомусь аспекті. || Дуже гарний. 3) Який поширюється тільки на кого , що небудь; єдиний; ексклюзивний … Український тлумачний словник
виключний — прикметник … Орфографічний словник української мови
виключність — ності, ж. 1) Властивість за знач. виключний 1). 2) Те саме, що винятковість 2) … Український тлумачний словник
виключно — 1) Присл. до виключний 2). 2) у знач. видільно обмежувальної част. Тільки, лише … Український тлумачний словник
ексклюзивний — а, е. 1) Єдиний в своєму роді. 2) Що належить лише одній людині, колективу. 3) Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб. •• Ексклюзи/вне інтерв ю/ інтерв ю, дане лише одному журналісту або спеціально для певного… … Український тлумачний словник
ексклюзивний — Ексклюзивний: замкнутий, відокремлений, відособлений, обраний [29] що виникає один з одного [36] винятковий, виключний [35] … Толковый украинский словарь